Нині бабуся Віра найбільше мріє про мирне небо над головою. Адже її місто вороги щодня нещадно обстрілюють.
“Мама народилась у селищі Вівсяники на Кіровоградщині, мала брата та сестру, але вони вже давно у засвітах. У роки Голодомору родина виїхала до Білорусі, тому й вижила. Після закінчення семи класів матуся вступила до школи медичних сестер, де навчалася два роки, — розповідає дочка довгожительки Лариса Гарага. — У 18 років, під час Другої світової війни, добровільно пішла на фронт. Служила в медсанбаті, рятувала життя пораненим бійцям. За відвагу отримала нагороди. Мама — учасниця бойових дій, має статус інваліда війни.
Потім ненька переїхала у Кривий Ріг і зустріла там мого батька Євгена, який працював на шахті. Вони сподобались одне одному відразу, стали зустрічатись і невдовзі побрались. Згодом, як я вже народилась, наша родина замешкала в Нікополі (Дніпропетровщина). Мама багато років працювала медсестрою у міській лікарні №2. Тато помер ще у далекому 1988-му. Вона важко пережила цю втрату”.
Після повномасштабного вторгнення пані Лариса із ненькою поїхали на Вінниччину. “Там пробули рік, але мама дуже сумувала за домом. Тому повернулись, — каже співрозмовниця. — Виходимо на вулицю, коли нема тривог, аби подихати свіжим повітрям. Цілодобово наше місто потерпає від окупантів. Боляче дивитися, як вороги його руйнують”.
Віра Гарага — єдина довгожителька у родині. Секрет довголіття, припускає дочка, в тому, що мати все життя була доброю до людей, рятувала їх, ніколи нікого не образила.
“На фронті мама, як хірургічна сестра, багато часу стояла на холодній підлозі, надаючи допомогу, то зараз її турбують ноги. Інколи тиск дає про себе знати. Але декілька років тому, коли мамусі робили кардіограму, лікарі жартували, що можна їй ще у космос летіти, — провадить пані Лариса. — Ненька досі любить сама куховарити. В їжі неперебірлива. Одна з улюблених страв — макарони з сиром. М’яса майже не вживає, зрідка — курятину. Любить фрукти — дині, виноград, кавуни. Чай завжди п’є з медом, особливо любить з рожевої акації. Вживає лимон із цукром, це натуральні вітаміни. Також мама багато читає і розгадує кросворди. Тренує мозок. Недавно сказала, що хотіла б дочекатися нашої перемоги. Дав би Бог...”
