Новий закон про мобілізацію в Україні набув чинності 18 травня. Згідно з цим документом, усі військовозобов’язані мають оновити облікові дані протягом 60 днів, тобто до 16 липня 2024 року. Це можна зробити трьома способами — скориставшись додатком “Резерв+”, звернувшись у ЦНАП чи ТЦК.
За даними Міноборони, вже понад 1,1 мільйона військовозобов’язаних оновили дані через “Резерв+”, майже 55 тисяч — через ЦНАП та близько 38 тисяч — через ТЦК. Зокрема, через застосунок оновили свої дані й понад 14 тисяч військовозобов’язаних за кордоном у 124 країнах. Найбільше — у Польщі, Німеччині, Канаді, Чехії, США, Великій Британії, Іспанії, Литві, Нідерландах та Словаччині. Щоправда, багато хто скаржиться, що не може цього зробити через “Резерв+”. І це не єдина проблема, з якою зіткнулися військовозобов’язані.
— У разі реєстрації в застосунку “Резерв+” треба внести персональні дані (вказати прізвище, ім’я й по батькові, дату народження, електронну пошту, адресу проживання). Але підтвердження того, що ви зареєструвались та оновили дані, не надходить, зокрема й на електронну пошту, — розповідає Олександр Золотухін, юрист у питаннях проходження військової служби. — Тож виходить, що громадянин завантажив застосунок, увів свої дані, на екрані з’явилося повідомлення, що все вдалось, але опісля неможливо довести, що це було зроблено. Така одна з основних проблем і небезпек цього застосунку.
— Нерідко “Резерв+” пише, що ви “у розшуку”. Чому так і що робити?
● О. Золотухін:
— Статус “у розшуку” означає, що особа не з’являлась до військкомату від 24 лютого 2022 року. Відтак немає відомостей про те, де вона взагалі перебуває. Крім того, громадянин може мати протермінове проходження ВЛК чи вчасно не з’явився за повісткою. Тому в застосунку й з’являється згаданий статус. Такій особі треба звернутися до ТЦК.
Якщо у статусі “у розшуку” в “Резерв+” виявився чоловік, який вже проходить службу у війську, ймовірно, ТЦК ще не оновив даних реєстру після його мобілізації. Річ у тому, що “Резерв+” підтягує інформацію з Реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів бази даних “Оберіг”, зокрема й відомості про бронювання та відстрочку, дату проходження медкомісії та придатність/непридатність, військово-облікову спеціальність тощо. Але, мабуть, і туди внесено не завжди коректні дані.
— Дуже дивна ситуація, коли діючий військовослужбовець завантажує цю базу, вводить свої дані й отримує статус “у розшуку”, — додає Дмитро Снєгирьов, військовий експерт, співголова ГІ “Права справа”. — У Міноборони це пояснюють людським фактором. Але я б назвав це інакше — халатністю. Адже така помилка може зіграти досить злий жарт (і не лише з військовослужбовцем), адже згодом людина може дізнатись про позбавлення водійських прав чи арешт рахунків. Бо тепер завдяки такому статусу в “Резерв+” правоохоронні органи можуть затримати особу на три години. Якщо людина служить у ЗСУ й отримала статус “у розшуку”, отже база Міноборони нормально не працює. Тож має постати питання доцільності перебування на своїх посадах тих осіб, які відповідальні як за цей застосунок, так і за інші реєстри.
Але, чесно кажучи, створюється враження, що в цей застосунок внесли певний відсоток помилок спеціально. Аби спонукати громадян прийти у ТЦК й отримати повістку на ВЛК.
— За словами заступниці міністра оборони Катерини Черногоренко, на розробку застосунку витратили близько 3,5 мільйона гривень. Є припущення, що “Резерв+”, найімовірніше, було сформовано на основі шкільного додатку “Мрія”. Виникає логічне питання — чи достатньо він захищений?
● Д. Снєгирьов:
— Я спілкувався зі спеціалістами, то, за їхніми словами, рівень захищеності персональних даних у “Резерв+” справді викликає велике занепокоєння. А йдеться ж про дані, які можуть представляти оперативний інтерес для спецслужб країни окупанта. До слова, їхні хакери не раз зламували офіційні сторінки багатьох розвинутих держав. Тож не варто тут недооцінювати можливості противника, а відтак і наші ризики.
— Українські можновладці чомусь замовчують, що програма “Резерв+” законодавством узагалі не передбачена. Немає постанов Кабінету Міністрів, які б регулювали її роботу, — каже юрист Ростислав Кравець. — Тому статус цієї бази на цей час є позапроцесуальним і позазаконним. А відтак можливі будь-які проблеми із цим застосунком, особливо зважаючи на той факт, що йдеться про збір персональних даних військовозобов’язаних. Чому про це мовчать офіційні органи? Можливо, сподіваються, що потім вдасться вирішити це питання й узаконити заднім числом?
— Якщо дані неможливо оновити в “Резерв+”, то слід обов’язково йти в ТЦК?
● О. Золотухін:
— Можна оновити дані й у ЦНАПі. Там, до речі, видають відповідний витяг із печаткою та підписом адміністратора, який ввів ці дані в реєстр. Минулого тижня я особисто скористався цією можливістю й отримав витяг про свої відомості з реєстру.
До речі, якщо в реєстрі “Резерв+” є статус “виключений”, то це означає, що особу було знято з військового обліку та їй не потрібно оновлювати дані.
— Чи будуть надходити повістки в “Резерв+” та на електронну пошту?
● Р. Кравець:
— У Міноборони стверджують, що повістки у мобільному застосунку “Резерв+” приходити не будуть. Як і не надсилатимуть їх електронною поштою, адже наразі законодавством це не передбачено. Але з часом усе може змінитися.
Також Міноборони запевняє, що під час оновлення даних у ТЦК повістки не будуть видавати. Але інколи мені здається, що це відомство живе в якомусь паралельному світі. А якщо представники ТЦК таки видаватимуть повістки, то що? Їх притягатимуть до відповідальності? Не смішіть.
— Чи враховуватимуть інформацію з додатку “Резерв+” при перетині військовозобов’язаними кордону?
● О. Золотухін:
— Ні, цей застосунок прикордонники не братимуть до уваги. Бо наразі “Резерв+” видає військово-ідентифікаційний номер, але без штрих-коду. Тож якщо громадянин має право й намір виїхати за кордон, спершу потрібно звернутись у ТЦК або ЦНАП, аби оновити дані й отримати відповідний штрих-код.
● Д. Снєгирьов:
— Це взагалі нонсенс! А для чого тоді цей застосунок потрібен? До прикладу, “Дію” беруть до уваги, а це ж так само електронна база даних.
— А для чого українцям, які проживають за кордоном, оновлювати дані?
● О. Золотухін:
— Ця вимога стосується всіх громадян України, незалежно від місця їх перебування. (Якщо військовозобов’язана особа перебуває за межами країни й не оновила військово-облікові дані, то може стикнутися з проблемами у консульських установах. Наприклад, не зможе оформити паспорт чи будь-який інший документ. — Авт.).
— Якщо не оновити дані в зазначений термін, тобто до 16 липня, чим це загрожує військовозобов’язаним?
● О. Золотухін:
— За порушення законодавства про мобілізацію співробітники ТЦК мають право накладати штраф у розмірі від 17 до 25,5 тисячі гривень. Після цього громадянину надішлють повістку, аби з’явився у ТЦК для уточнення військово-облікових даних. Зауважу, що повістка може надсилатись поштою. Якщо вона повертається без вручення чи у зв’язку з відмовою про отримання, все одно вважатиметься врученою. Тож на військовозобов’язаного повторно може бути накладено штраф у тому ж розмірі (17 — 25,5 тисячі гривень). А далі ТЦК має право звернутись до поліції щодо адмінзатримання особи чи до суду щодо обмеження права керування транспортом (якщо особа має водійське посвідчення).
ДО РЕЧІ
Нардепи пообіцяли зареєструвати у парламенті законопроєкт щодо збільшення терміну оновлення даних для військовозобов’язаних до 150 днів. Адже, за словами депутата Володимира Ар’єва, всі військовозобов’язані фізично не встигнуть оновити дані в термін, який визначений нині законом, через що можуть отримати чималі штрафи.
