“Шукаємо людей на неповний робочий день. Все, що вам треба зробити, — це лайкнути відео”, — розсилки з подібними пропозиціями онлайн-підробітку останнім часом масово отримують українці у месенджерах. Людям пропонують ставити вподобайки під відео у TikTok та Youtube, підписуватися на певних користувачів, оцінювати ресторани і готелі в Google Maps, а взамін отримати майже дармовий заробіток — 600 — 1500 гривень за день.
Автори таких повідомлень одразу просять надіслати реквізити банківської картки та переказують по 50 — 150 гривень за перші виконані завдання. Після кількох вдалих транзакцій пропонують перейти на вищий рівень. Але, мовляв, для цього треба вкласти від кількох сотень до десятків тисяч гривень, які обіцяють повернути швидко, ще й високими відсотками. Коли ж людина здійснює переказ значної суми коштів, з нею припиняють спілкуватися, блокують у месенджерах. І, звісно, грошей не повертають.
За цією схемою на гачок шахраїв потрапив один з читачів “Експресу”. “Мені надійшло повідомлення у ватсап, в якому запропонували додатковий заробіток у ТікТоку. — зазначає чоловік. — Написав на вказаний в оголошенні месенджер. На зв’язок вийшла дівчина, яка відрекомендувалася Алісою. Спочатку вона ставила простенькі завдання — лайкати відео у ТікТоку. За кожну вподобайку нараховувала 30 гривень. А коли назбирувалася сума 120 гривень, то відразу переказувала на мою банківську картку. Таким чином втерлася до мене в довіру. Невдовзі Аліса привітала мене з успішним завершення першого рівня і скерувала до іншого співробітника компанії. Джек, а саме так назвався новий куратор другого етапу, давав завдання, щоб я придбав за власний кошт криптовалюту у віртуальному кабінеті. Коли купував на невеликі суми від 500 до 1000 гривень, то за кожну операцію виплачували майже 30% преміальних, викликаючи ще більшу довіру до себе. Однак, щоб отримати винагороду, наступного разу потрібно було платити все більше і більше, бо втратиш попередні кошти. Коли відправив уже 5000 гривень, мене скерували у груповий чат і сказали, що наступне завдання складається з декількох етапів. На першому з них треба було сплатити 19 800 гривень, бо начебто такі вимоги ставить біржа. Я все сумлінно виконав. І дістав нове завдання, за яке потрібно було заплатити вже 36 тисяч гривень з перспективою шаленої прибутковості цієї операції. Але оскільки мені не повернули двох попередніх сум — 5000 та 19 800 гривень — та не сплатили відсотків, то відмовився вносити черговий платіж і почав вимагати повернути мої гроші. Опісля мене заблокували. Тож у підсумку я втратив майже 25 тисяч гривень”.
На жаль, це непоодинокий факт видурювання грошей в українців нібито за лайки в інтернеті. У тенетах шахраїв опинилися троє тернополян віком від 18 до 32 років, які втратили майже 142 тисячі гривень! Спочатку їм надійшли повідомлення у месенджери про можливість додаткового заробітку — ставити вподобайки під відео або постами в ТікТок. Менеджерка запевняла, що сума винагороди залежатиме від кількості лайків.
“Спершу вони дійсно отримали мінімальні кошти, — розповідає Андрій Василик, заступник начальника відділу комунікації ГУ НП у Тернопільській області. — А коли суми почали зростати, то для того, щоб отримати зароблене, потрібно було сплатити комісію та інші платежі, які їм обіцяли повернути з відсотками. У результаті потерпілі втратили 7150, 54 271 та 80 000 гривень відповідно”.
А 35-річну мешканку Прикарпаття під приводом заробітку в інтернеті шахраї ошукали майже на 194 тисячі гривень. “У Телеграмі жінка знайшла інформацію про додатковий дохід онлайн, — розповідає Тетяна Іванюк, речниця обласної поліції. — За чималу винагороду їй пропонували бронювати готельні номери та ставити “вподобайки”. Потерпіла ретельно виконувала всі вказівки і підраховувала прибуток. Та коли настав час оплати, шахраї сказали, що зароблене необхідно виводити з рахунків компанії. Для цього слід сплатити низку платежів. Жінка кількома транзакціями перерахувала на вказані банківські реквізити понад 193 тисячі гривень і в підсумку залишилася ні з чим”.
— Так, ця схема видурювання грошей нині дуже поширена, — коментує Руслан Болгов, експерт з кібербезпеки. — Людям пропонують дармовий заробіток у ситуації, коли багато хто залишився без роботи через війну. Тому деякі українці хапаються за такі пропозиції, як за рятівну соломинку. Забуваючи просту істину, що сир безплатним буває лише в мишоловці. Цим і користуються шахраї.
Схема обману зазвичай складається з двох основних етапів. Спочатку, заманюючи клієнтів, шахраї справно платять по 300, 500 і навіть 1000 гривень за вподобайки під відео, за підписку на певних користувачів у TikTok і Youtube, оцінку ресторанів і готелів у Google Maps. А потім аферисти пропонують купляти в них інформацію про ресурси, на яких можна набрати найбільшу кількість вподобайок. Але щоразу треба вкладати все більші й більші кошти. Деяким користувачам навіть ставлять умову, що в разі несплати за черговий етап не повернуть зароблене. У подальшому шахраї пропонують приєднатися до так званої “робочої групи” з можливістю ще більшого заробітку. Людина отримує завдання оплатити придбання товарів чи послуг, визначених адміністратором групи на відносно невелику суму. Коли купує, то після першого разу отримує на свою картку непогані відсотки від вкладених грошей. А коли набігає сума в декілька десятків тисяч гривень, шахраї блокують своїх клієнтів, взагалі не виплачуючи обіцяного. У середньому потерпілі на таких оборудках втрачають до 25 тисяч гривень.
— Коли людина починає ставити вподобайки, вона не усвідомлює, що потрапила на шахрайську схему, — додає Олеся Данильченко, заступниця директора Української міжбанківської асоціації платіжних систем ЄМА. — Її непомітно заманюють до вкладання “інвестицій”. Причому, якщо щось купує чи вкладає гроші в певний проєкт, то їх повертають з привабливими відсотками, щоб підвищити ставки, як у казино. Прибутки зростають і людина старається вкладати все більше й більше. Коли сума вкладень доходить до великих розмірів, то найазартніші йдуть позичати кошти в родичів, знайомих або беруть онлайн-кредити. І залишаються і без відсотків, і без власних грошей.
— Чи можуть банки якимось чином відслідкувати, що їх клієнти потрапили на гачок до аферистів?
● О. Данильченко:
— Схема видурювання грошей в українців через лайки в соцмережах розпочалася у жовтні-листопаді минулого року й досі існує. Окремі банки відразу зреагували на дії шахраїв. Вони поставили на моніторинг повторювані стандартні суми переказів та інформують клієнтів про те, що вони, можливо, залучені до шахрайських схем, та закликають до пильності. Окремим фінустановам вдається виявляти й запобігати понад 70% спроб шахрайства за платежами, які спрямовані на ймовірний заробіток в інтернеті. Якщо на картку клієнта заходитимуть значні суми коштів, які підпадають під встановлені законодавством обмеження, то рахунок можуть навіть заблокувати. Але багато банків дивляться на це крізь пальці й не вживають жодних заходів, аби захистити своїх клієнтів.
— Наскільки реально розкрити такі злочини?
● О. Болгов:
— Знайти організаторів схеми досить складно. Розсилка повідомлень про заробіток в інтернеті відбувається з одноразових номерів США та країн Азії й Африки. Але завжди залишається фінансовий слід, тобто банківські рахунки, на яких здійснювалися операції з коштами. Часто шахраї до своєї схеми залучають підставних осіб, так званих дропів. Але їх також можна вирахувати. Єдине — жертвам обману не потрібно мовчати, а відразу після скоєння проти них злочину звертатися із заявою у поліцію, навіть якщо сума збитків становить декілька сотень гривень.
— Як вберегти свої заощадження від такого виду шахрайства?
— Якщо ви знаєте про таку “схему”, то не варто намагатися отримати гроші від шахраїв навіть на перших етапах, бо будь-яке спілкування з аферистами це ризик втратити свої заощадження, — каже Артем Олещенко, речник кіберполіції. — Не довіряйте пропозиціям незнайомців отримувати дармові заробітки. Слід надавати перевагу вакансіям з офіційним працевлаштуванням. Не переказуйте кошти на незнайомі рахунки, навіть якщо їх обіцяють повернути з відсотками. В жодному разі не погоджуйтеся стати посередником у пересиланні коштів з картки на картку. Доволі часто адміністратори компаній із заробітків на лайках пропонують придбати товар за значно нижчими від ринкових цінами. При цьому дають посилання на сайти-підробки, де треба ввести конфіденційну інформацію банківської картки. У такий спосіб вони отримують доступ до рахунків жертв і цинічно спустошують їх. Також треба уважно переглядати адреси сайтів, які відвідуєте. Будь-яка неточність у рядку адреси, як, наприклад, зайва крапка чи літера, може свідчити, що ви опинилися на підробленому ресурсі.
— Яка відповідальність передбачена за афери з лайками в інтернеті?
— Таке правопорушення кваліфікується як шахрайство, вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, — каже В’ячеслав Тарадуда, юрист. — Цей злочин належить до категорії тяжких і карається позбавленням волі від трьох до восьми років.
