Петро Панчук: “Під час вагітності в дружини стався інсульт...”

Народний артист України розповідає, чим займається у волинському селі, за що вдячний Богданові Ступці та чому часто ходить... босоніж.

Фото зі сторінки Петра Панчука у facebook
Фото зі сторінки Петра Панчука у facebook
● Петро Панчук.

Він сорок років виходить на сцену головного театру країни — імені І. Франка. Встиг переграти чи не всю українську класику: від “Кайдашевої сім’ї” і “Наталки Полтавки” до “Мартина Борулі” та “Хазяїна”. Час від часу Петро Панчук знімається і в кіно, але дуже прискіпливо ставиться до пропозицій режисерів... 

— Так, я часто відмовляюся від запрошень, — каже “Експресу” 67-річний лауреат Шевченківської премії. — Не хочу грати у фільмах, де йдеться про вбивства, згвалтування і т. д. Не думаю, що сьогодні це доцільно. Людям у нинішній ситуації, навпаки, потрібна якась віддушина... З крайніх картин, у яких я знімався, можу назвати “Деміурга” і “Героїв”. В останній, до речі, йдеться про ветеранів війни, які опинились у будинку для літніх людей... Іноді ж відкидаю пропозиції кіношників, бо просто не хочеться кудись їхати з рідної Лобачівки на Волині. (Сміється). 

— Ви втікаєте туди від столичного шарварку? 

— Не знаю, чи тут пасує слово “втеча”. Радше — їдеш до своєї колиски. Я люблю село та землю. Працюю тут на городі (вирощую, в основному, зелень) та у садку. Оце перед нашою розмовою покосив траву, сиджу зараз на веранді, де повідчиняв вікна, та дивлюся на природу. Знаєте, тут я відчуваю, що мені додається сили та енергії…

Крім того, у місцевому клубі відновив сільський театр. (Власне, про нього розповідається у фільмі “Деміург”, який я згадував). З тими людьми, що залишились, пробую інсценізувати оповідання Винниченка “Уміркований та щирий”. Це буде вистава хвилин на 35... А післязавтра знову поїду до Києва — гратиму в “Кайдашевій сім’ї”, що йде на нашій сцені не один рік. 

— Рівно сорок літ тому ви прийшли до театру імені I. Франка. Маєте відчуття цього часу?

— Ні. Для мене це — ніби позавчора. За той час було різне. Багато років я грав або в масовці, або епізоди. Лише коли Богдан Ступка став художнім керівником, він дав мені можливість реалізуватися. Причому 70% тих робіт було відзначено (чи принаймні номіновано) потім на театральні або державні премії... Однак сьогодні я знову граю мало. 

Втім, особливо тим не переймаюся. Я вже набавився театром. Ні, працюю чесно, але спокійно. Надто не прив’язуюсь, бо розумію — рано чи пізно це “відірветься”. Знаєте, колись один монах мене спитав: “Петре, скільки тобі років?” — “Сорок”, — відповідаю. — “О, треба вже думати про вічність”. Яка там вічність, якщо я ще не настрибався?! Тепер же розумію, що він мав рацію. 

— Сьогодні вам — 67, а дружині — 44. Різниця у віці щодалі дається більше взнаки чи, навпаки, згладжується?

— Насправді різниця не тільки у віці, а в усьому. Темпераменті (я більш спокійний), виборі місць (мене тягне до села, а вона хоче і туди, і туди, і туди), цінностях (коли одружувалися, думали, що вони однакові, а досвід показав, що ні), потребах (у нас вони також різні) й т. д. Проте так Богові було угодно, що він дозволив нам стати парою і народити двох дітей — Серафима та Єлизавету. 

Додам, що поява на світ доньки була справжнім випробуванням. Адже під час вагітності в дружини стався інсульт. Їй зробили якби трепанацію черепа. Тобто вона перенесла операцію, маючи в лоні дитя. На щастя, Єлизавета народилася здоровенька... Нині їй три роки, а синові — одинадцять. До слова, він грає на блок-флейті. Я ж — на трубі. Навіть тут стараюсь підтримувати форму, бо духовий інструмент потребує постійних занять.

— А це правда, що у селі ви ходите босоніж? 

— Так. (Сміється). Навіть у магазин ходжу босий. Ніхто з людей мене не розпитує, чому та навіщо. Для них це вже не новина. Колись же ми їздили з режисером Андрієм Жолдаком Європою (виступали у Франції, Румунії й т. д.) і навіть там я прошкував містом без взуття. Ну, бо я люблю ходити босим! 

— Нині ви курсуєте туди-сюди поїздом Київ — Луцьк. А бажання переїхати в рідні пенати на постійно грішним ділом не виникає? 

— Звичайно. Я не раз казав рідним, що хочу доживати віку в селі. Навіть у негоду тут прекрасно. Що вже казати про такі сонячні дні, як нині. До речі, на відміну від міста, не чутно й повітряних тривог... Чесно вам скажу: мені тут аніскілечки не нудно. Завжди знайду, чим зайнятися. Така вже я істота. (Усміхається). 

Автор: Богдан Бондаренко
Подробиці
Російські солдати вчити п’ятикласників під Москвою “зачищати будівлі” (фото)

Тим часом психологи звертають увагу на нормалізацію насильства в РФ, коли “війну подають як допустимий спосіб вирішення конфліктів”.

01.04
Подробиці
Фото: pexels.com

Американські кліматологи попереджають про екстремальні погодні зміни та різкі коливання температур у різних регіонах світу.

01.04
Подробиці
Фото з відкритих джерел

1 квітня, у середу, триває масована атака ворожих дронів по території України.

01.04
Подробиці
Фото: www.facebook.com/media.1plus1

На щиті: у зоні бойових дій загинув Євгеній Соловей – оператор, який багато років працював в команді ТСН.

01.04
Подробиці
Фото: Офіс генпрокурора

Працівники ДБР затримали командира батареї, який організував продаж безпілотників, призначених для використання на фронті.

01.04
Подробиці
Фото ілюстративне: wikimedia.org

КВІР оголосив 18 великих американських технологічних компаній законними військовими цілями.

01.04
Подробиці
Скриншот з додатку Резерв+

Резерв+ повідомляє про "застарілу версію" та вимагає оновлення, якого немає.

01.04
Подробиці
Фото ілюстративне: pexels.com

Єврокомісар попередив про довготривалі наслідки війни в Ірані.

01.04
Люди і проблеми
Фото freepik.com

Міністерство розвитку громад і територій створило робочу групу, яка має підготувати заходи з відновлення польотів цивільної авіації у повітряному просторі країни.

01.04
Люди і проблеми
Фото depositphotos.com

Експерти розповіли чому, а також, що найбільше нині цінують українці.

01.04
Подробиці
Скриншот з відео

Росія використовує перехоплювачі, озброєні металевими стрижнями, для боротьби з українськими безпілотниками в небі.

01.04
Cтиль життя
Фото з архіву Миколи Обершта

Валерій та Олена Мігельови - родом із Запоріжжя, але вже давно живуть в Іспанії. Попри це, з перших днів великої війни активно допомагають нашим захисникам.

01.04
Подробиці
Фото: t.me/novaposhtabusiness

У містах - руйнування. Ворог знову бив по цивільних цілях.

01.04
Подробиці
Російський Ан-26 врізався у скелю в Криму: загинули 29 людей

Літак зник з радарів під час польоту над тимчасово окупованим півостровом.

01.04
Подробиці
Фото: з відкритих джерел

Настав вирішальний час у відносинах двох країн.

31.03
Подробиці
Фото: РосЗМІ

В РФ косо дивляться на країни Балтики, які могли надавати свій повітряний простір для українських БПЛА.

31.03
Подробиці
Фото: т-к Зеленський

Такий крок в Росії може означати підготовку до нападу на Литву, Латвію чи Естонію.

31.03
Подробиці
Фото: Supernova+

У ЄС не можуть відійти від успішних атак України на нафтові термінали у Ленінградській області РФ.

31.03
Подробиці
Фото: gp.gov.ua

Представників російської церкви в Україні підозрюють у злочинах проти статевої недоторканості дітей. При цьому одного з них відправили під домашній арешт.

31.03
Подробиці
Фото: facebook.com/MinistryofDefence.UA

Зміни справді готуються, але їх презентують пізніше.

31.03
Подробиці
Помер народний артист України Михайло Мацялко — засновник гурту “Соколи”

Його музика мала вагомий внесок в українську культуру, але сам співак доживав віку за океаном.

31.03
Подробиці
Скрін з відео

Політики обговорювали переговори в Євросоюзі та багато інших чутливих питань.

31.03
Подробиці
Фото: pexels.com

Посівна у США - під питанням, а експорт цитрусових з ПАР може зірватися через проблеми із постачанням дизпалива.

31.03
Cтиль життя
Фото з архіву Ліни Гудзь

Серед його експонатів багато вишивок, давній посуд, одяг, меблі, килими та інші старожитності.

31.03
Подробиці
Фото ілюстративне: armyinform.com.ua

Російська армія не може вести активні і масштабні бойові дії без електрики.

31.03
показати більше