Укладення мирної угоди може бути нереалістичним, бо між сторонами, які воюють, дуже багато ненависті, спрогнозував Дональд Трамп. І таких заяв від представників американської адміністрації останнім часом лунає дедалі більше. Президент США якось припустив, що очільник Кремля обманює його. “Він (Путін. — Авт.), можливо, не хоче закінчувати війну, а просто водить мене за носа, і з ним потрібно поводитися інакше — через банківські або вторинні санкції”, — написав очільник Білого дому в соцмережі.
Водночас віцепрезидент Джеймс Ді Венс також висловив думку, що російсько-українська війна може затягнутися. “Сторонам важко дійти згоди і завершити цей жорстокий конфлікт. Це не закінчиться найближчим часом”, — сказав він. А речниця Держдепартаменту США Теммі Брюс узагалі заявила, що Вашингтон більше не братиме участі у переговорах між Києвом і Москвою щодо закінчення війни. Щоправда, згодом на прохання нашого МЗС уточнила, що США відступлять від ролі посередника, якщо не буде прогресу.
Аналітики кажуть: нічого дивного не відбувається, адже не можна домовитися з тим, хто хоче знищення України. Понад те, стверджують, що Росія підготувала сили та засоби для нового наступу і що нас чекає непросте літо.
Володимир Зеленський вважає, що під приводом цьогорічних військових навчань у Білорусі РФ може повторити спробу вторгнення з півночі. “Подивіться на Білорусь — цього літа Росія готує там щось, прикриваючись військовими навчаннями. Саме так зазвичай починаються її нові атаки”, — наголосив президент на саміті Тримор’я. Раніше про те, що РФ може використати навчання “Захід-2025”, заплановані на середину вересня, для прихованого створення угруповань наступальних військ, повідомляв і головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський. “Власне, так усе розпочиналося 2022 року, — нагадав він. — Ви ж пам’ятаєте, що спочатку було створене угруповання, яке проводило навчання, і ми всі сподівалися, що ці навчання закінчаться й російські війська повернуться на свою територію...”
— Це правда. Росіяни готують літню наступальну кампанію — наразі відбувається накопичення сил та засобів, — каже військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко. — Але навряд чи її можна порівнювати з наступальною кампанією 2023 року, яка розпочалася у жовтні з просування на Авдіївку. Бо тоді в Росії були значно більші та потужніші ресурси, ніж нині. Тепер вона може розраховувати хіба що на людський ресурс. А це можливо за двох умов: або Кремль якось стимулюватиме набір до війська, або Путін оголосить загальну мобілізацію.
— За квітень територіальні втрати України становили 175 квадратних кілометрів, — зауважує військовий експерт Дмитро Снєгирьов. — Не ми деокупуємо наші території, а росіяни просуваються вперед. Тому недоречно казати, що вони готують наступ. Окупанти його не припиняли. Останніми днями також різко зросла кількість боєзіткнень по всій лінії фронту (Херсонська і Запорізька області не виняток!) — до 200 за добу, хоч нещодавно їх було 120 — 130. Травень уже запеклий. І такими, певна річ, будуть наступні місяці.
— Для нас жодне літо не було простим, усі місяці виявилися дуже важкими, — наголошує виконавчий директор Українського центру безпеки та співпраці Дмитро Жмайло. — Але нам напевне нині не так важко, як було у перший рік повномасштабного вторгнення. Наші запаси зброї тоді закінчилися за якихось два місяці. Ми залишилися, можна сказати, без нічого. А коли зупинилася американська допомога більш ніж на пів року, ми змушені були викручуватися і шукати нові форми захисту. Такою формою став розвиток безпілотних систем — дешевих FPV-дронів. І тепер більшу частину бойової броньованої техніки росіян ми знищуємо нашими безпілотниками.
Якщо США захочуть грюкнути дверима, то ми не лишимося ні з чим. У нас є свій ВПК — його виробничі потужності сягають 35 мільярдів доларів, і він завантажений лише на половину. Нам є куди масштабуватися. Європа має гроші — як мінімум 200 мільярдів євро заморожених російських активів. Якщо європейці погодяться фінансувати нашу армію, то зможемо протриматися і воювати ще цей рік.
— На яких напрямках Росія може посилити тиск? I чи здатна вона буде за літо захопити якісь великі промислові міста?
● Д. Снєгирьов:
— Росіяни намагаються прориватися до Дніпропетровської області за кількома напрямками одночасно — до Константинополя, Розливу, Богатиря і Покровська. Тиснуть на Краматорсько-Костянтинівську агломерацію — на чотири найбільші промислові міста Донецької області, які перебувають під контролем Сил оборони України: Костянтинівку, Дружківку, Краматорськ та Слов’янськ.
Крім того, бачимо різку активізацію окупаційних військ на Запорізькому та Херсонському напрямках, чого не було вже як мінімум пів року. Причому на Херсонському напрямку ворог намагається закріпитися у районі Пойми, щоб створити плацдарм для подальшого форсування річки Дніпро. Це свідчить про можливість перенесення війни на той берег Дніпра, який контролюють наші Сили оборони.
Імовірно, влітку триватимуть бої за Костянтинівку, вони вже фактично почалися. Нині росіяни зосередили удари саме на цьому напрямку: і з боку Торецька, і з боку Покровська, і з боку Часового Яру, і з боку Лиману. Але не варто вважати, що їм вдасться за літо захопити Костянтинівку. Бахмут ми тримали дев’ять місяців. А Костянтинівка — не Бахмут. Це велике промислове місто, там досить щільна житлова забудова, велика промзона, та й серйозні наші оборонні позиції. А от Часів Яр, думаю, ми вже не втримаємо.
● О. Коваленко:
— Пріоритетними для ворога залишатимуться Покровський та Курахівський напрямки. Росіяни намагатимуться вийти за межі Донецької області у Дніпропетровську. Але це буде для РФ суто інформаційно-політичним кроком, щоб продемонструвати, що вони зайшли в нову область, у яку не заходили з 2022 року. Тиснутимуть також на Краматорському напрямку і, вочевидь, спробують відкрити наступ на Слов’янськ. На Лимано-Куп’янському напрямку ставитимуть собі за мету вийти на правий берег річки Оскіл та закріпитись на лівому її березі. А на Запоріжжі та на Херсонщині вдаватимуться радше до відволікальних дій.
— Наскільки ймовірний повторний наступ росіян із боку Білорусі?
— Якщо там відбуватиметься концентрація сил та засобів, то це свідчитиме про підготовку нового російського вторгнення, — зазначає колишній речник Генштабу ЗСУ, полковник Владислав Селезньов. — Нагадаю, у лютому 2022-го РФ зосередила в Білорусі угруповання чисельністю 40 тисяч осіб. Воно атакувало північ Київщини та частково Житомирщину.
Для того ж, щоби реалізувати масштабний план окупації Київщини чи Житомирщини, угруповання росіян має налічувати понад 400 тисяч осіб. Чи є така кількість у ворога на сьогодні? Ні. Думаю, російський генштаб також усвідомлює рівень нашої готовності до відбиття агресії. Хай там як, але ворог може прагнути розширити лінію фронту, щоб розпорошити наші сили.
— На мій погляд, Лукашенко не піде на те, щоб білоруські війська були залучені до наступу проти України, — каже військовий експерт Олексій Гетьман. — Бо наше МЗС попередило його: тільки-но білоруські війська почнуть якісь бойові дії проти України, всі військові й промислові об’єкти на території Білорусі одразу стануть нашою законною ціллю.
— Як вважаєте, на осінь — кінець року Україна зможе посилити свої позиції на фронті чи, навпаки, перевага може бути на боці РФ?
● О. Коваленко:
— Росія виснажена у технічному й технологічному сенсі — це вже факт, який важко заперечити. Нині вона може використовувати сповна лише людський ресурс. Тільки-но ми виб’ємо з рук ворога цей козир, а це можливо (треба, щоб РФ не встигала компенсувати щомісячні втрати), то ситуація зміниться на нашу користь. Бо якщо росіянам бракуватиме людського ресурсу, вони не зможуть ні наступати, ні оборонятися. Тоді може початися обвал фронту, але вже не в наш бік, а в бік противника.
● Д. Снєгирьов:
— Літо на фронті буде гарячим. Але, як на мене, підстав для паніки немає. Європейські країни розуміють, що Україна потребує підтримки. Питання скасування санкцій проти РФ і близько не стоїть на порядку денному. Військово-політична співпраця зі Штатами, сподіваюся, також продовжиться. Після підписання угоди про надра Вашингтон відразу повідомив, що готовий надати нам зброї на 50 мільйонів доларів. Багато хто каже, що це мізер. Але це передовсім сигнал РФ, що США розморожують військово-технічну підтримку нашої країни.
