Американські аналітики кажуть: такі наміри скандальний політик мав ще за першої президентської каденції, але тоді його відмовили. Тепер загроза того, що Трамп піде на цей крок, значно вища.
“Багато хто з опонентів та прихильників Трампа не сприймає серйозно його погроз про вихід США з Альянсу, — заявив Джон Болтон, колишній радник з нацбезпеки США в адміністрації Дональда Трампа. — Так думати неправильно. Коли він каже, що хоче виходу США з НАТО, — це реальна загроза, і вона матиме надзвичайно погані наслідки для США — не лише у північно атлантичном у регіоні, а й за його межами”.
Тим часом генсек НАТО Єнс Столтенберг не вірить, що Сполучені Штати припинять участь в Альянсі. І назвав три аргументи на підтвердження своєї думки. “По-перше, збереження геополітичної ролі — у національних інтересах США. По-друге, є сильна двопартійна підтримка НАТО у Конгресі. І, по-третє, критика звучить не на адресу Альянсу, а на адресу європейських членів НАТО”, — пояснив генсек.
Ситуацію аналізуємо разом з експертом Міжнародного центру перспективних досліджень Ігорем Петренком, політтехнологами Ярославом Макітрою та Андрієм Золотарьовим.
— Наскільки серйозно треба сприймати заяви Трампа про можливий вихід США з НАТО?
● А. Золотарьов:
— Я мало вірю у такий сценарій. Вихід Сполучених Штатів із НАТО означав би цілковиту втрату їхнього геополітичного впливу у світі. Уже сьогодні справи тут доволі кепські. Ми бачимо, що Іран, можна сказати, зруйнував геополітичну гру США на Близькому Сході, незрозумілі речі діються і щодо України — спікер Палати представників Джонсон заблокував виділення допомоги нам, а також Ізраїлю і Тайваню.
Насправді Дональд Трамп — неприхований популіст. Треба розділяти, що він каже до виборів і що робить після приходу до влади. Зрештою, не факт, що Трамп стане президентом. Так, у нього нині найвищі шанси, але є ще багато перепон, зокрема юридичних (не зрозуміло, яким буде остаточний вердикт у справі проти нього).
● Я. Макітра:
— Трамп каже, що виведе Сполучені Штати з Альянсу за певних умов: якщо інші держави не виділятимуть 2% ВВП на оборону НАТО і не братимуть активної участі в операціях блоку, а покладатимуться лише на США. Така різка постановка питання насторожує західні еліти, і легковажити тут, очевидно, не варто.
Дональд Трамп і його команда займають ізоляціоністську позицію. Про що йдеться? Америка — насамперед інтереси американців — передусім, а все, що відбувається за межами Америки, оцінюємо винятково з погляду того, чи це вигідно нам, тобто американцям.
● І. Петренко:
— Заяви Трампа, безперечно, cтворюють турбулентність у світі. Ми бачимо реакцію європейських партнерів, які дедалі більше замислюються над тим, щоб створити власну систему безпеки й оборони і менше покладатися на допомогу США. Доволі показовий тут кейс України.
Трамп, найімовірніше, стане кандидатом у президенти від Республіканської партії і має шанси перемогти. Його погрози треба сприймати доволі серйозно. Якби це були просто заклики, мовляв, платіть більше. Але ж ні, Трамп каже країнам — членам блоку: “Я дозволю Росії атакувати вас!”
— Яка ймовірність того, що Трампові вдасться здійснити свої наміри, якщо він прийде до влади?
● А. Золотарьов:
— П’ять років тому європейські країни справді не бажали збільшувати свій внесок до бюджету НАТО (на сьогодні лише 11 країн із 31 витрачають на оборону понад 2% ВВП). Тепер у Європі доходять розуміння, що Путін може загратися так, що це закінчиться війною уже безпосередньо на їхньому континенті. Тому готові збільшувати свій внесок. А це означає, що політичні еліти США і Євросоюзу можуть вплинути на позицію Трампа.
● І. Петренко:
— Трамп може мати намір вивести США із НАТО. Але є ще таке поняття, як deep state (глибинна держава). Це означає, що рішення не завжди залежать від конгресменів, сенаторів і навіть президента. Вони залежать від еліти, яка теж впливає на державну політику. Тому, як на мене, опір тут буде. Зрештою, рішення Трампа навряд чи підтримають Пентагон та інші силові структури.
— Наприкінці минулого року обидві палати американського парламенту ухвалили закон, який забороняє президентові США самовільно оголошувати про вихід країни з Альянсу без схвалення Сенату чи акта Конгресу. Чи може цей закон стати таким собі запобіжником проти припинення участі Америки в Альянсі?
● А. Золотарьов:
— У США цього року обиратимуть не лише президента, а й Конгрес. Усе йде до нищівної поразки демократів. Склад Конгресу може істотно змінитися на користь республіканців. Нині трампісти серед республіканців — це меншість, але вона дуже проактивна і нав’язує порядок денний пасивній більшості. Згадаймо Ліндсі Грема, який мав сталу проукраїнську позицію, але проголосував проти надання пакета допомоги Києву. Отже, республіканці можуть підтримати рішення Трампа про вихід США з НАТО.
● І. Петренко:
— Справді, Трамп розраховує не просто стати президентом, а перезавантажити істеблішмент — завести більше своїх прихильників до Палати представників і, можливо, поборотися за Сенат. Тому цей закон не є стовідсотковою гарантією чи запобіжником від нестандартних рішень Трампа.
