Один нардеп коштує українським платникам податків понад 1,5 мільйона гривень на рік. Чи не забагато?

Ці обрахунки не включають видатків на зарплату та численні надбавки народних обранців.

Фото facebook.com/verkhovna.rada.ukraine
Фото facebook.com/verkhovna.rada.ukraine

Названа сума випливає з постанови Верховної Ради про бюджет на поточний рік. Що ж входить в оті 1,5 мільйона гривень? Це і 237,9 тисячі гривень на оренду житла протягом року і 90 тисяч гривень компенсації на оплату проїзду. Однак найбільші видатки — понад мільйон гривень на рік, або 88,418 тисячі щомісячно — члени парламенту отримують на фонд оплати праці помічників-консультантів. Крім того, з бюджету виділяють чималі кошти на відрядження помічників-консультантів, на утримання приміщень у виборчих округах. 

Зазначимо, що наразі у парламенті працює 401 народний обранець. А це означає, що на “обслуговування” депутатів та їхніх консультантів витрачається щонайменше 600 мільйонів гривень на рік. Чи не завеликі витрати у час війни? Може, варто було б їх скоротити? 

— Сума, на перший погляд, вражаюча. Але якщо 1,5 мільйона гривень розділити на 12 місяців, то виходить не така вже й велика цифра. Крім того, це не означає, що всі ці кошти, які передбачені в бюджеті, народні депутати отримують насправді, — каже парламентський аналітик руху “Чесно” Олександр Саліженко. — Наприклад, компенсація за житло належиться лише тим, хто не має квартири, будинку або якоїсь іншої нерухомості в Києві чи в 30-кілометровій зоні столиці. Таких парламентарів набереться усього кількадесят. Також далеко не всі беруть відшкодування за користування транспортом. 

Варто звернути увагу, що народні депутати не можуть, як їхні колеги з обласних районних, міських та сільських рад, працювати безоплатно. Адже вони беруть участь у формуванні політики держави. І якщо хочемо, щоб робили це якісно, вони мають отримувати гідну зарплату, а не мінімальні виплати чи працювати на волонтерських засадах. Бо це буде породжувати корупцію, з’являться додаткові доплати в конвертах від бізнесових структур на залагодження їхніх інтересів у парламенті. 

— Сума на утримання народних депутатів, безперечно, немала. Але гляньмо з іншого боку, — зауважує народний депутат Олексій Гончаренко. — Президент разом з офісом, державним управлінням справами та іншими інституціями, які його обслуговують, коштує країні сумарно мільярд гривень на рік. Та чи можна казати, що президент з такими видатками на його утримання нам не потрібен? Такого не може бути. Хтось має керувати державою. Певна річ, що він цього робити не зможе сам — без апарату чиновників, котрі будуть йому допомагати. Також народні депутати не можуть обійтися без помічників. А їм потрібна зарплата, бо на громадських засадах люди не працюватимуть. 

— Цьогоріч зарплати нардепів автоматично зростуть, оскільки виплати прив’язані до прожиткового мінімуму. До цього треба додати премії, надбавки за інтенсивність тощо. Що скажете? Може, варто найперше народним обранцям затягнути пасок? 

● О. Саліженко: 

— На мою думку, в умовах війни варто було б заморозити всі виплати народним депутатам на рівні 2023 року. Така ініціатива в парламенті була, але більшість її не підтримала, аргументуючи тим, що вони “живуть на ці гроші”. Насправді ж, крім зарплати і так званих депутатських, парламентарі отримують надбавку за інтенсивність праці та варіативні виплати, наприклад, за почесне звання, за науковий ступінь, кошти за відпустку або службове відрядження. Тож навряд чи вони схочуть обмежити фінансування їх до кінця каденції. 

— Важливим аргументом на користь радикального скорочення видатків для утримання Верховної Ради є правовий режим воєнного стану. Це означає, що левової частки своїх функцій як парламент загалом, так і окремі депутати не виконують, — зазначає політик та громадський діяч Микола Томенко. 

— Що маєте на увазі? 

● М. Томенко: 

— Приміром, абсолютна більшість депутатів не проводить прийому громадян і не залучена до законотворчої діяльності. За таких обставин неправильним вважаю збільшення видатків на утримання помічників депутатів. Вперше в історії українського парламентаризму депутати отримають більш як мільйон гривень на рік для забезпечення роботи їхніх помічників. Щомісячно передбачено 86 тисяч гривень, які депутат виділяє здебільшого на одного, максимум двох помічників, які часто є родичами чи бізнес-партнерами цього депутата або його колеги по фракції. 

● О. Саліженко: 

— Так, до ефективності роботи народних обранців чимало запитань. Перед початком повномасштабної війни працював такий механізм: якщо народний депутат пропускав 30% засідань або ж не відвідував 50% засідань парламентського комітету, до якого належить, то не отримував грошей на виконання депутатських повноважень. За перші чотири місяці 2022 року такі виплати припинили 101 парламентареві. Завдяки цьому вдалося зекономити понад 5 мільйонів гривень. Але згодом дію цієї норми чомусь тимчасово зупинили. І доходить до абсурду, коли народні депутати, котрі регулярно прогулюють засідання або взагалі місяцями відсутні в сесійній залі, мають право на такі нарахування. 

Те саме стосується компенсації за житло. Є низка одіозних депутатів, які протягом тривалого часу не брали участі в роботі парламенту, але ці виплати отримали. Веду до того, що варто було б більш деталізовано дивитися на всі статті видатків, що передбачені на одного депутата. Отримання компенсації — це право нардепа, а не автоматичний механізм, яким він повинен скористатися. Значна частина депутатів до обрання у парламент мала власний бізнес, це аж ніяк не бідні люди, тому вони не користуються цим правом. Але є випадки, коли парламентарі-мільйонери щомісяця звертаються до апарату Верховної Ради, щоб отримати додаткові 20 тисяч гривень відшкодування на житло. І це тоді, коли пенсіонери, які мають мінімальну пенсію, донатять на військо. 

— А чи доцільне державне фінансування парламентських партій у час війни? 

● М. Томенко: 

— У цьогорічному бюджеті на це передбачено 840 мільйонів гривень. Сумніваюся, що бодай хтось із партійних вождів-депутатів відмовиться від такого фінансування, наприклад, на користь ЗСУ. Хоч на ці гроші можна було б закупити тисячі fpv-дронів. 

Вважаю, що серед нагальних статей фінансування, які потребують скорочення, і міжнародні відрядження, які депутати нерідко використовують для відпочинку за кордоном. Очевидно, що у відрядження доцільно відправляти лише на офіційні засідання міжнародних організацій, де Україна представлена своїм членством. Та й загалом, неправильно під час війни збільшувати видатки на всі структури влади. 

Автор: Микола Заверуха
Подробиці
Російські солдати вчити п’ятикласників під Москвою “зачищати будівлі” (фото)

Тим часом психологи звертають увагу на нормалізацію насильства в РФ, коли “війну подають як допустимий спосіб вирішення конфліктів”.

01.04
Подробиці
Фото: pexels.com

Американські кліматологи попереджають про екстремальні погодні зміни та різкі коливання температур у різних регіонах світу.

01.04
Подробиці
Фото з відкритих джерел

1 квітня, у середу, триває масована атака ворожих дронів по території України.

01.04
Подробиці
Фото: www.facebook.com/media.1plus1

На щиті: у зоні бойових дій загинув Євгеній Соловей – оператор, який багато років працював в команді ТСН.

01.04
Подробиці
Фото: Офіс генпрокурора

Працівники ДБР затримали командира батареї, який організував продаж безпілотників, призначених для використання на фронті.

01.04
Подробиці
Фото ілюстративне: wikimedia.org

КВІР оголосив 18 великих американських технологічних компаній законними військовими цілями.

01.04
Подробиці
Скриншот з додатку Резерв+

Резерв+ повідомляє про "застарілу версію" та вимагає оновлення, якого немає.

01.04
Подробиці
Фото ілюстративне: pexels.com

Єврокомісар попередив про довготривалі наслідки війни в Ірані.

01.04
Люди і проблеми
Фото freepik.com

Міністерство розвитку громад і територій створило робочу групу, яка має підготувати заходи з відновлення польотів цивільної авіації у повітряному просторі країни.

01.04
Люди і проблеми
Фото depositphotos.com

Експерти розповіли чому, а також, що найбільше нині цінують українці.

01.04
Подробиці
Скриншот з відео

Росія використовує перехоплювачі, озброєні металевими стрижнями, для боротьби з українськими безпілотниками в небі.

01.04
Cтиль життя
Фото з архіву Миколи Обершта

Валерій та Олена Мігельови - родом із Запоріжжя, але вже давно живуть в Іспанії. Попри це, з перших днів великої війни активно допомагають нашим захисникам.

01.04
Подробиці
Фото: t.me/novaposhtabusiness

У містах - руйнування. Ворог знову бив по цивільних цілях.

01.04
Подробиці
Російський Ан-26 врізався у скелю в Криму: загинули 29 людей

Літак зник з радарів під час польоту над тимчасово окупованим півостровом.

01.04
Подробиці
Фото: з відкритих джерел

Настав вирішальний час у відносинах двох країн.

31.03
Подробиці
Фото: РосЗМІ

В РФ косо дивляться на країни Балтики, які могли надавати свій повітряний простір для українських БПЛА.

31.03
Подробиці
Фото: т-к Зеленський

Такий крок в Росії може означати підготовку до нападу на Литву, Латвію чи Естонію.

31.03
Подробиці
Фото: Supernova+

У ЄС не можуть відійти від успішних атак України на нафтові термінали у Ленінградській області РФ.

31.03
Подробиці
Фото: gp.gov.ua

Представників російської церкви в Україні підозрюють у злочинах проти статевої недоторканості дітей. При цьому одного з них відправили під домашній арешт.

31.03
Подробиці
Фото: facebook.com/MinistryofDefence.UA

Зміни справді готуються, але їх презентують пізніше.

31.03
Подробиці
Помер народний артист України Михайло Мацялко — засновник гурту “Соколи”

Його музика мала вагомий внесок в українську культуру, але сам співак доживав віку за океаном.

31.03
Подробиці
Скрін з відео

Політики обговорювали переговори в Євросоюзі та багато інших чутливих питань.

31.03
Подробиці
Фото: pexels.com

Посівна у США - під питанням, а експорт цитрусових з ПАР може зірватися через проблеми із постачанням дизпалива.

31.03
Cтиль життя
Фото з архіву Ліни Гудзь

Серед його експонатів багато вишивок, давній посуд, одяг, меблі, килими та інші старожитності.

31.03
Подробиці
Фото ілюстративне: armyinform.com.ua

Російська армія не може вести активні і масштабні бойові дії без електрики.

31.03
показати більше