ГУР МО України винесло у відкритий доступ новий масив даних про російські баражуючі боєприпаси "Ланцет" і "Скальпель", показавши не лише їхню конструкцію, а й походження електроніки, на якій тримається це озброєння. Про це повідомляє ГУР.
Ворожі "Ланцети" з деталями зі США
У розвідці наголошують, що Росія, попри санкції, продовжує отримувати критично важливі іноземні компоненти і на їх основі вдосконалює свої ударні дрони. Головне управління розвідки Міноборони України виклало на порталі War&Sanctions нову інформацію про російські баражуючі боєприпаси "Ланцет" і "Скальпель". У відкритому доступі з'явилися їхні 3D-моделі, перелік деталей і дані про підприємства, які беруть участь у виробництві.
У ГУР "Ланцет" називають його одним із найуживаніших ударних дронів Росії. Саме такий апарат, за даними розвідки, збили над Києвом 16 березня. Це може свідчити, що ворог почав використовувати його ширше або модернізував для нових завдань.
"Скальпель" у розвідці описують як менш відомий дрон, який через форму крил називають меншим братом "Ланцета".
Обидва апарати керуються оператором у реальному часі, але в "Ланцеті", як стверджує ГУР, Росія намагається додати елементи автономного наведення. У цьому допомагають комп'ютерні деталі на базі Nvidia Jetson, які можуть використовуватися в системах зі штучним інтелектом. У ГУР нагадують, що подібні технологічні елементи раніше вже фіксували і в інших російських безпілотниках, зокрема у V2U.
Ідентифіковано 62 електронні компоненти
Загалом у "Ланцеті" та "Скальпелі" ідентифікували 62 електронні компоненти. Більшість із них, за даними ГУР, не російського виробництва. Найчастіше знаходять деталі зі США, а також зі Швейцарії та Китаю.
У розвідці наголошують: це означає, що навіть під санкціями Росія не втратила доступ до важливих технологій і продовжує вдосконалювати свою зброю. Схожі модулі раніше вже знаходили і в інших ворожих дронах, зокрема в "Гєрані-2" іранського виробництва.
Тим часом Україна посилює спільне виробництво дронів з країнами-партнерками. Відомо, що Німеччина бере активну участь у цьому процесі.
Окрім того, Україна продовжує розробляти та тестувати вітчизняну далекобійну зброю. Стало відомо, що розпочалися випробування української балістичної ракети FP-7, яку вважають прототипом американської ATACMS.
