Святвечірні страви: чи справді їх має бути на столі саме дванадцять і що про це думає Церква

Для одних Святвечір - це лише кутя, для інших - дванадцять страв, а дехто готує аж тринадцять.

Фото depositphotos.com
Фото depositphotos.com

То скільки страв має бути насправді й чи є обов’язкове меню для Святої вечері? Розповідаємо, як змінювалися традиції, яким був святковий стіл у наших предків і що на ньому вважали головним. 

— Чи обов’язково на Святвечір має бути 12 страв? 

— Багато родин і нині готує 12 страв, бо стільки було апостолів. Дехто — 13, з урахуванням Ісуса Христа, — розповідає Леся Горошко-Погорецька, етнологиня, кандидатка історичних наук. — Є також версія, що кількість страв пов’язана з 12 сузір’ями. Водночас етнографічні записи свідчать, що в давнину господині могли готувати і сім або дев’ять страв. А якщо родина була дуже бідна, то на столі були три страви. А загалом люди вірили: якщо приготувати багато страв на Святвечір, то впродовж року в домі буде достаток. 

— Дванадцять страв (як дванадцять апостолів) — традиція, а не церковний догмат, — каже протоієрей Михайло Сивак, священник ПЦУ, ректор Львівської православної богословської академії. — Водночас із богословського погляду найважливіше, аби родина зібралася в любові, щирості й радості для того, щоб спільно прославити народження Ісуса Христа, щоб була духовна атмосфера за столом. Тобто кількість страв аж ніяк не головне. 

— Чи можна говорити про “правильний” перелік наїдків на Святвечір? 

● Л. Горошко-Погорецька: 

— Ні, такого переліку нема. Святвечірній стіл завжди залежав від того, де люди жили, що вирощували, що мали в коморі. Те, що сьогодні з’являється багато досліджень української кухні, а святвечірні страви вражають різноманіттям, власне і свідчить: існувала регіональна специфіка, а єдиного зразка для всієї України не було. Основна спільна вимога — на Святвечір на столі мали бути лише пісні страви. 

— I обов’язково кутя? 

● Л. Горошко-Погорецька: 

— Кутя — це поминальна обрядова страва, яка символізує пам’ять про предків і зв’язок поколінь. Водночас на Закарпатті досі можна почути, що кутю не готують взагалі. Замість неї там роблять бобальки — маленькі кульки з тіста, які заливають медом або маковою підливою, додають горіхи. 

Крім того, кутя не завжди була пшеничною. Архаїчнішим варіантом вважають ячмінну, яку, зокрема, готували в Карпатах. Загалом, кутю варили з того зерна, яке росло в конкретній місцевості. Наприклад, українці в Сибіру, куди родини були вивезені, готували кутю з рису — просто тому, що іншої крупи не було. Бувало й так, що кутю робили з кількох видів зерна, аби “все вродило” наступного року. Деякі господині додавали (та й додають) до куті свячену воду — аби родина була здорова. 

— А чи обов’язково варити на вечерю узвар? 

● Л. Горошко-Погорецька: 

— В етнографічних записах зафіксовано звичай “проганяти кутю” на Водохреще. Тоді казали: “Геть кутя — з покуття, а узвар — на базар”. Це свідчить, що узвар у традиції наших предків був важливою обрядовою складовою частиною святвечірнього столу. Також обов’язково готували поминальний пісний хліб. 

— Які ще страви на Святвечір є традиційними для українців?  

● Л. Горошко-Погорецька: 

— Скажімо, вареники. Здебільшого ліпили вареники з різними пісними начинками — не лише з картоплею, а й з капустою чи грибами. На Покутті готують креплики — різновид вареників, які можуть мати не тільки солону, а й солодку начинку, наприклад, з маком. Сучасні рецепти пропонують навіть креплики з оселедцем. Крім того, господині варили пісний борщ. Якщо господарі жили біля річки, то на столі, як правило, була риба. Є згадки, що на святвечірньому столі у козаків було навіть кілька видів риби. 

До речі, під скатертину або під стіл у давнину неодмінно клали сіно — як символ того, що новонародженого Ісуса Діва Марія поклала на сіно. Цього звичаю дотримуються й досі. По кутах столу розкладали часник, щоб захиститися від усього злого. Наші предки вірили, що на великі свята нечиста сила особливо силкується нашкодити, тоді як часник її відлякує. А, наприклад, на Бойківщині та Лемківщині під стіл ставили відро з водою, щоб корови добре доїлися.

Люди вірили, що на Святий вечір у хаті збираються душі померлих, яких треба “задобрити”. Тож для них також ставили чистий посуд. На Гуцульщині, перш ніж сісти за стіл, дмухали на лаву, щоб не потривожити душу небіжчика. А після вечері на столі або підвіконні залишали кутю та інші страви для померлих. 

Автор: Юлія Голодрига
Подробиці
Російські солдати вчити п’ятикласників під Москвою “зачищати будівлі” (фото)

Тим часом психологи звертають увагу на нормалізацію насильства в РФ, коли “війну подають як допустимий спосіб вирішення конфліктів”.

01.04
Подробиці
Фото: pexels.com

Американські кліматологи попереджають про екстремальні погодні зміни та різкі коливання температур у різних регіонах світу.

01.04
Подробиці
Фото з відкритих джерел

1 квітня, у середу, триває масована атака ворожих дронів по території України.

01.04
Подробиці
Фото: www.facebook.com/media.1plus1

На щиті: у зоні бойових дій загинув Євгеній Соловей – оператор, який багато років працював в команді ТСН.

01.04
Подробиці
Фото: Офіс генпрокурора

Працівники ДБР затримали командира батареї, який організував продаж безпілотників, призначених для використання на фронті.

01.04
Подробиці
Фото ілюстративне: wikimedia.org

КВІР оголосив 18 великих американських технологічних компаній законними військовими цілями.

01.04
Подробиці
Скриншот з додатку Резерв+

Резерв+ повідомляє про "застарілу версію" та вимагає оновлення, якого немає.

01.04
Подробиці
Фото ілюстративне: pexels.com

Єврокомісар попередив про довготривалі наслідки війни в Ірані.

01.04
Люди і проблеми
Фото freepik.com

Міністерство розвитку громад і територій створило робочу групу, яка має підготувати заходи з відновлення польотів цивільної авіації у повітряному просторі країни.

01.04
Люди і проблеми
Фото depositphotos.com

Експерти розповіли чому, а також, що найбільше нині цінують українці.

01.04
Подробиці
Скриншот з відео

Росія використовує перехоплювачі, озброєні металевими стрижнями, для боротьби з українськими безпілотниками в небі.

01.04
Cтиль життя
Фото з архіву Миколи Обершта

Валерій та Олена Мігельови - родом із Запоріжжя, але вже давно живуть в Іспанії. Попри це, з перших днів великої війни активно допомагають нашим захисникам.

01.04
Подробиці
Фото: t.me/novaposhtabusiness

У містах - руйнування. Ворог знову бив по цивільних цілях.

01.04
Подробиці
Російський Ан-26 врізався у скелю в Криму: загинули 29 людей

Літак зник з радарів під час польоту над тимчасово окупованим півостровом.

01.04
Подробиці
Фото: з відкритих джерел

Настав вирішальний час у відносинах двох країн.

31.03
Подробиці
Фото: РосЗМІ

В РФ косо дивляться на країни Балтики, які могли надавати свій повітряний простір для українських БПЛА.

31.03
Подробиці
Фото: т-к Зеленський

Такий крок в Росії може означати підготовку до нападу на Литву, Латвію чи Естонію.

31.03
Подробиці
Фото: Supernova+

У ЄС не можуть відійти від успішних атак України на нафтові термінали у Ленінградській області РФ.

31.03
Подробиці
Фото: gp.gov.ua

Представників російської церкви в Україні підозрюють у злочинах проти статевої недоторканості дітей. При цьому одного з них відправили під домашній арешт.

31.03
Подробиці
Фото: facebook.com/MinistryofDefence.UA

Зміни справді готуються, але їх презентують пізніше.

31.03
Подробиці
Помер народний артист України Михайло Мацялко — засновник гурту “Соколи”

Його музика мала вагомий внесок в українську культуру, але сам співак доживав віку за океаном.

31.03
Подробиці
Скрін з відео

Політики обговорювали переговори в Євросоюзі та багато інших чутливих питань.

31.03
Подробиці
Фото: pexels.com

Посівна у США - під питанням, а експорт цитрусових з ПАР може зірватися через проблеми із постачанням дизпалива.

31.03
Cтиль життя
Фото з архіву Ліни Гудзь

Серед його експонатів багато вишивок, давній посуд, одяг, меблі, килими та інші старожитності.

31.03
Подробиці
Фото ілюстративне: armyinform.com.ua

Російська армія не може вести активні і масштабні бойові дії без електрики.

31.03
показати більше