Митець каже: це найменше, що може зробити для тих, хто нині захищає рідну землю.
“Я народився в Охтирці, що на Сумщині. З десяти років граю на бандурі. Любов до цього музичного інструмента прищепила мені композиторка і викладачка Руслана Лісова, — розповідає митець-волонтер. — Чотири роки навчався у місцевій музичній школі, ще шість опановував гру на бандурі в Стрітівській вищій педагогічній школі кобзарського мистецтва (Київщина)”. За словами пана Андрія, там викладали гру на автентичних українських інструментах: колісній лірі, старосвітській бандурі, торбані, кобзі. На жаль, нині заклад, який пропрацював понад 30 років, закрився.
Андрій Міцай продовжив навчання в Національній музичній академії України імені Петра Чайковського. З третього курсу і донині працює в Національній заслуженій капелі бандуристів України імені Георгія Майбороди. “Радію та горджуся, що є солістом відомого музичного колективу із 107-річною історією, — продовжує співрозмовник. — Разом із ним провів 100 концертів у 12 країнах світу та в Україні”.
Велика війна внесла значні корективи у творче життя бандуриста — він почав волонтерити. Спершу виступав перед військовими, які проходили лікування та реабілітацію у столичному госпіталі. Згодом зародилася ідея моновистави “Свою Україну любіть. За неї Господа моліть!”, в якій переплелися пісні, гра на бандурі та вірші (Кобзаря, Василя Симоненка, Ліни Костенко). Над її сценарієм працював пів року.
Для виступу, який триває 50 хвилин, пан Андрій одягає чорну сорочку, вишиту червоними нитками, і піксельні штани, підкреслюючи таким чином, що в нашій країні війна. Вишиванка символізує ще й правічну душу українців, помережану закодованими знаками — символами сили. Прем’єра музично-поетичної новинки відбулася у серпні 2023 року в рідній Охтирці і пройшла, як то кажуть, на ура. А потім почалися гастролі. Наразі бандурист дав 48 благодійних концертів у восьми областях України. Допомагають музикантові колеги — Марія Обухова з Житомирщини та Петро Савчук з Тернопільщини.
Всі зібрані на виступах гроші Андрій Міцай спрямовує на ЗСУ. Запевняє, що вже допоміг понад 10 бригадам. “До мене звертаються знайомі та друзі, які служать і волонтерять. Кожен запит ретельно перевіряю. Гроші нікому особисто не даю, лише купую, що просять, та віддаю за потребами”, — пояснює. До речі, витрати на рекламу, афіші, доїзд на концерти митець покриває самостійно. Виступає зазвичай у вихідні, бо далі працює в капелі бандуристів. Волонтер переконаний: ті, хто в тилу, мають робити все можливе для нашої перемоги, і бути гідними воїнів, котрі захищають країну на передовій.
