Обладнані для вогню місця є на вокзалах. Також його передають у храми.
“Передача Вифлеємського вогню миру почалася з локальної акції у 1986 році. Її проводила австрійська телерадіокомпанія у рамках свого проєкту “Світло крізь темряву”, — розповідає Ігор Ведмідь, менеджер комунікацій Національної скаутської організації України “Пласт”. — Напередодні Різдва свічку із вогнем, запаленим у місці народження Ісуса Христа, передавали у лікарні, сиротинці, найбільші храми. Ініціативу підхопили скаути Відня”.
І ось уже майже сорок років австрійські скаути наприкінці листопада привозять літаком у лампадках вогонь із Вифлеєму в кафедральний собор у Відні. І з цього храму символ миру передають скаутам з різних країн світу. Пластуни теж щороку приймають цей вогонь і везуть потягом в Україну. Із столиці транспортують в інші українські міста. “Щороку передаємо Вифлеємський вогонь миру військовим, а також — у лікарні, госпіталі, сиротинці. Туди, де, на жаль, люди не можуть вповні відчути радість святкування Різдва зі своїми рідними, — каже Ігор Ведмідь. — Суть цієї акції проста — прийти з лампадкою, заспівати пісню Вифлеємського вогню миру (“Вогонь любові, вогонь добра неси у світлі ліхтаря...”) і поділитися частинкою добра, тепла та надії. Торік друг-пластун не міг поїхати до мами у Черкаси й попросив мене, щоб заніс їй Вифлеємський вогонь. Для матері пластуна це була велика радість. До Різдва вогонь передаватиметься у держустанови і в храми, щоб кожен зміг принести його у свою домівку.
Крім того, у нас з’явилися нові традиції, пов’язані з вшануванням полеглих Героїв. У селі Крутьки на Черкащині похований пластун Євген Подолянчук, спецпризначенець, який загинув у 2014 році при обороні Донецького аеропорту. З 2015-го ми передаємо Вифлеємський вогонь на його могилу. І у Львові є така традиція. Перша передача вогню відбулася на Марсовому полі. Його отримали рідні загиблих захисників”.
