Продуктами й коштами допомагають небайдужі.
“Із перших днів повномасштабного вторгнення разом з однодумцями ми налагодили виробництво сухпаїв воїнам на фронт. А також — випікали смаколики, які возили у шпиталь пораненим бійцям, — розповідає 53-річна Ірина Дигай, мешканка Махнівки. — У розпалі війни змушена була зробити паузу у волонтерстві — боролася з онкохворобою. Слава Богу, нині у мене ремісія, і з початку 2024 року я очолюю волонтерську організацію “Об’єднані з вірою”. Добрі люди надали нам приміщення у центрі села — стару хатину, яку ми довели до ладу, провели туди воду. Заощадження, які я мала, витратила на обладнання для роботи — виготовлення страв у реторт-пакетах. Досвідом щодо цього поділилися інші волонтери з Вінниччини”.
Ірина Дигай разом із командою готують на фронт у реторт-пакетах голубці, квасолю з м’ясом, які вже давно полюбились воїнам. А особливо їм до смаку, каже, “царська каша” з Махнівки.
“Для її приготування беремо перлову крупу, м’ясо, засмажку з моркви й цибулі. Але м’яса не шкодуємо, наприклад, на 170 грамів перловки йде 120 грамів м’яса, зазвичай це курятина, — зауважує волонтерка. — Маємо і свій секрет приготування страви — м’ясо слід трішки обсмажити, а ту юшку, яка виділиться, додати у перловку. Крупа насичуєтьяс нею і має неповторний смак. От саме зараз готуємо 135 реторт-пакетів, у кожному приблизно 600 грамів “царської каші”. Страву у пакеті можна підігріти в гарячій воді, над окопною свічкою. Зберігається така їжа в герметичному упакованні понад рік. Дуже часто її скидають з дронів на важкодоступні позиції”.
Збираються махнівські волонтери двічі на тиждень. Зазвичай це 6 — 7 осіб, переважно — жінки. А допомагає їм Анатолій, колишній воїн, який наразі звільнений зі служби. До дорослих у вільний час долучаються місцеві школярі. “Їм цікаво бачити, як готується фронтова їжа, а ще цікавіше — брати участь у процесі. Якось приходили дев’ятикласники, то разом з нами приготували 74 реторт-пакети “царської каші”, яку ми передали на Донецький напрямок, — зауважує Ірина Дигай. — Варимо всі страви у газових автоклавах, дотримуємо інструкцій. Тому наші страви не лише поживні, але й безпечні”.
Окрім смаколиків, махнівські волонтери готують на передову ще й мазі для загоювання опіків і ран. Запевняють, що навіть лікарі оцінили ефективність цих саморобних ліків.
