Ці машини підвищеної прохідності бійці використовують для виконання бойових завдань та евакуації поранених. А організувала виробництво Алла Сліпенко із Жашкова разом зі своєю командою.
“Я працюю медсестрою в лікарні. Коли у перші тижні великої війни до нас почали привозити поранених на реабілітацію, вони ділились зі мною, що потребують машин, зокрема багі, — пояснює Алла Сліпенко. — Попросила бійців показати фото, розповісти, які саме характеристики мають бути в цих машин. Адже мій чоловік та син подруги до повномасштабного вторгнення займалися зварювальними роботами, фарбували автівки. Вдома показала світлини машин, чоловік відповів, що спробує змайструвати. Так все і почалося у звичайному гаражі, адже професійного бокса у нас нема. Дещо майстри самі змоделювали, багато чого підказали бійці. Всі зароблені кошти на замовленнях, які отримували від цивільних, ми вкладали у виробництво багі для військових”.
За словами волонтерки, фронтові багі повинні бути надійними і мати високу прохідність.
“Ці машини доволі маневрені, на них можна швидко долати високі пагорби, глибокі ями, болотяну місцевість, снігові замети, — зауважує Алла Сліпенко. — Щоб змайструвати багі, потрібні профільна труба, листовий метал, шини, двигуни, ходові частини, деталі трансмісії. Деталі нині дорогі, тому беремо вживані з інших автомобілів. На виготовлення одного багі йде півтора-два місяці. Конструюють автівку і зварюють деталі мій чоловік та син подруги. Є в нас ще електрик, двоє водіїв. Потім все випробовуємо десь два тижні, бо маємо бути певні, що транспортний засіб справний і у відповідний момент не підведе бійців. Наша машина повнопривідна, має дизельний двигун на два з половиною літри. Також зсередини обшита кевларом, а зовні — гумою товщиною два сантиметри з металокордом (металевим дротом). Плюс кожна багі захищена антидроновою сіткою. Машина може розвивати швидкість 120 — 140 кілометрів за годину, це чудові показники”.
Жашківські волонтери вже виготовили й передали на фронт 15 багі. Ось недавно Алла Сліпенко повернулася з Херсонщини, куди доставляла чергове авто.
“Тепер робимо машину для 47-ї бригади, а ще збираємо на пікап для оборонців 120-ї бригади. Допомагаємо не тільки місцевим бригадам, бо на війні нема чужих. Могли б більше виготовляти, але бракує коштів, — зауважує співрозмовниця. — На одну машину з кевларом потрібно понад 300 тисяч гривень, на дещо простішу — 180 тисяч. Тому у соцмережах просимо донатити, постійно виходимо у базарні дні зі скринькою”.
На знак подяки бійці дарують волонтерам шеврони та прапори з підписами. “Захисники не раз писали, що завдяки нашим багі під час виконання бойового завдання залишилися живі. Інколи навіть пробачення просять, що десь побила автівку ворожа зброя. Та коли чуємо, що у ній всі вижили, плачемо від щастя, адже це означає, що свою функцію багі виконала”, — каже Алла Сліпенко.
